Бориспіль. Бориспільський НВК "Ліцей "Дизайн-освіта" імені Павла Чубинського"


запам'ятати

 

Безпека життєдіяльності

 

Правила поводження з внп

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНСТРУКЦІЯ

з безпечної поведінки під час занять у кабінеті інформатики
 

І. Загальні положення


1. До виконання завдань на комп’ютерах допускаються учні, які засвоїли правила техніки безпеки і мають відповідний стан здоров'я та навички роботи.
2. Променева трубка монітора с джерелом електромагнітного випромінювання, яке несприятливо діє на зір, викликає втому і пониження працездатності.
Тому треба:
- на відстані 60-70 см, допустимо не менше 50 см від екрана, дотримуючись правильного положення тіла, не сутулячись, не нахиляючись;
- учням, які носять постійно окуляри, - бути в окулярах,
- тривалість безперервної роботи для дітей не повинна перевищувати
25 хв., для дорослих - 2 год.
3. Виконання завдань за комп’ютером вимагає пильної уваги, чітких дій і самоконтролю. Тому не можна працювати :
- при недостатньому освітленні;
- при поганому самопочутті (в цьому випадку треба звернутися до лікаря).

II. Вимоги безпеки перед початком занять


1. Спокійно, без поспіху, заходьте в кабінет інформатики і займайте відведене вам місце;
2. Візуально оглянувши периферійні пристрої комп’ютера, переконайтесь у відсутності явних пошкоджень;
3. Сідайте так, щоб екран дисплея знаходився на відстані 60-70 см від очей, перпендикулярно лінії погляду;
4. Розташовуйте на столі зошит, навчальний посібник так, щоб вони не перешкоджали роботі комп’ютера.

III. Вимоги безпеки під час проведення занять


1. Дбайливо поводьтесь з технікою;
2. Чітко виконуйте всі правила, зазначені вище, а також поточні рекомендації вчителя;
3. Плавно натискайте на клавіші, без різких ударів;
4. Працюйте на клавіатурі чистими руками;
5. Ніколи не намагайтесь самостійно усувати неполадки в роботі апаратури;
слідкуйте за справністю апаратури і з появою незвичного звуку чи мимовільного відключення апаратури негайно припиніть роботу та негайно повідомте про це вчителя.
Суворо забороняється:
- торкатися місць з’єднання кабелів;
- торкатися проводів живлення і пристроїв заземлення;
- працювати на комп'ютері при знятому кожусі будь-якого пристрою;
- підключати та від'єднувати з'єднувачі електроживлення при поданій напрузі;
- вмикати і вимикати апаратуру без дозволу викладача;
- порушувати порядок ввімкнення і вимкнення апаратурних блоків;
- класти диски, книги, зошити на монітор і клавіатуру;
- працювати у вологому одязі і вологими руками;

IV. Вимоги безпеки після закінчення занять


Виконайте поточні рекомендації вчителя;
1. Вимкніть периферійні пристрої комп’ютера;
2. Від'єднайте комп’ютер від електромереж;
3. Приведіть робоче місце в належний порядок.

V. Вимоги безпеки в небезпечних ситуаціях


1. Негайно припиніть роботу, вимкніть пристрої і повідомте вчителя.

 

 

 

ІНСТРУКЦІЯ
надання першої медичної допомоги потерпілим
у кабінеті хімії

 

І. Загальні положення


1. Під час проведення практичних занять у кабінеті хімії можливі нещасні випадки (отруєння, хімічні й термічні опіки, травми осколками скла і т. д.). Слід пам'ятати, що чим швидше буде подано допомогу потерпілому, тим менше буде поганих наслідків.
2. У кабінеті хімії повинна бути аптечка з набором медикаментів і перев'язувальних засобів.
3. В аптечці повинна бути інструкція щодо надання першої медичної допомоги.

II. Перша допомога при отруєннях


2.1. карбон-оксидом
Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, слабкість, блювання, шум у вухах, судороги і втрата свідомості.
Перша допомога: потерпілого негайно вивести на свіже повітря, звільнити від одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень (чистий або з додаванням 5%-ї вуглекислоти (С02). Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками. У разі потреби робити штучне дихання до прибуття лікаря.
2.2. Сірководнем (дигідрогенсульфідом)
Ознаки отруєння: запаморочення голови, головний біль, нудота, загальна слабкість. У деяких випадках може настати раптова смерть внаслідок ураження дихальних шляхів.
Перша допомога: потерпілому треба забезпечити доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з додаванням 5-7%-ї вуглекислоти.
2.3. Оксидами нітрогену
Ознаки отруєння: оксиди нітрогену діють насамперед на слизову оболонку і дихальні шляхи, потім зумовлюють подразнення очей, сухість у горлі, кашель, іноді нудоту і блювання. Отруєння оксидами нітрогену особливо небезпечне для осіб, які страждають захворюванням серця.
Перша допомога: потерпілому дати дихати чистим киснем. У зв'язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу слід уникати всяких зусиль, потрібен повний спокій. Не допускати охолодження тіла.
2.4. Хлором
Ознаки отруєння: хлор має сильну подразнювальну дію на верхні дихальні шляхи. Кашель при тривалій дії посилюється і може завершитися спазмом окремих ділянок дихальних шляхів, а потім припиняється дихання.
Навіть при короткочасній дії хлору можливе набрякання легень.
Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем. Зігрівати потерпілого грілками.
2.5. Бромом
Ознаки отруєння: бром уражає дихальні шляхи, подібно до отруєння хлором, зумовлює ще сильніше ураження очей і слизових оболонок. Потрапляючи на шкіру, спричиняє сильні опіки.
Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря. Якщо він не втратив свідомості, слід застосувати інгаляцію (вдихання водяної пари з додаванням аміаку) і полоскання горла розчином питної соди.
2.6. Сульфур-оксидом
Ознаки отруєння: сильно подразнює слизові оболонки, спричиняє кашель і чхання.
Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря, дати вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, застосувати інгаляцію розчином питної соди з масовою часткою натрій гідрокарбонату 2%.
2.7. Амоніаком
Ознаки отруєння: сильно діє на слизові оболонки, спричиняє сльозо-течу і запалення очей, сильний кашель, жар у горлі.
Крім того, у потерпілого з'являються нудота і приступи задишки.
Перша допомога: у разі отруєння дати потерпілому випити велику кількість води з добавлянням до неї оцтової або лимонної кислоти, викликати блювання, дати молоко, яєчний білок; при отруєнні внаслідок вдихання амоніаку вивести потерпілого на свіже повітря і дати йому вдихати з ватки пари розведеної оцтової кислоти.
2.8. Отруйними органічними рідинами
Якщо в організм потрапили отруйні органічні рідини: ацетон, формалін, метиловий, амиловий спирт, анілін тощо, необхідно викликати блювання, а потім дати молоко і яєчний білок.
2.9. Карбон-дисульфідом
Потерпілого вивести на свіже повітря, дати вдихати нашатирний спирт, дати 15-20 ефірно-валеріанових крапель з водою, валідол, напоїти міцним солодким чаєм.
2.10. Натрій фторидом
Забезпечити потерпілому повний спокій, напоїти молоком з яєчним білком або дати вапнисту воду.
2.11. Сульфатною кислотою
Дати потерпілому проковтнути кусочок льоду і покласти лід на живіт, прополоскати рот 1%-им розчином калій перманганату або 2%-им розчином питної соди, молоко, яєчний білок, розчин крохмалю.
2.12. Ртуттю
Ртуть металева при прийманні всередину навіть у порівняно великих кількостях не спричиняє отруєння, проте небезпечними є пари ртуті, її солі.
Ознаки отруєння: металевий присмак у роті. Слинотеча. Пекучий біль у стравоході, нудота.
Перша допомога: негайно викликати блювання, давати хворому молоко, яєчний білок (краще суміш білка з молоком). Добре також дати хворому активоване вугілля у воді або магній гідроксид. Викликати лікаря.

 

III. Перша допомога при опіках


1. Під час роботи в кабінетах хімії найбільш імовірними є термічні й хімічні опіки.
2. Причиною термічних опіків є доторкування голими руками до розпечених або дуже нагрітих частин лабораторного обладнання.
3. Хімічні опіки є результатом дії на шкіру різних хімічних речовин: кислот, лугів, деяких органічних сполук тощо.
4. З кислот найнебезпечнішими є концентровані нітратна й фторидна кислоти, що спричиняють дуже болючі пошкодження, які довго не заживають.
5. При термічних опіках першого ступеня уражене місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов'язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні в якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином калій перманганату, брильянтової зелені, розчином йоду, застосовувати «народні засоби», різні олії, вазелін, бо вони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран. При важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.
6. У разі одержання хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю прохолодної води протягом 15-20 хв., забороняється обробляти обпечені місця ватним тампоном; потім промивають розчином питної соди з масовою часткою натрій гідрокарбонату 2% (при попаданні кислоти) або розчином оцтової чи лимонної кислоти з масовими частками за речовинами 1-2% (при попаданні лугу), ополіскують водою і накладають марлеву пов'язку з риванолом або фурациліном.
7. При опіках під час роботи з металевим натрієм, а також фосфором необхідно ватним тампоном зняти з поверхні шкіри ці речовини, а потім промити великою кількістю води.

 

IV. Перша допомога при пораненні


Надаючи першу допомогу при пораненні (поріз склом тощо), необхідно виконувати такі правила:
1.Той, хто надає допомогу при пораненні, повинен з милом помити
руки, а якщо це зробити неможливо - змазати пальці йодною настойкою.
Доторкатися до самої рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.
2.Очищати рану механічно можна тільки з використанням стерильного пінцету або стерильної марлі.
3.Після очищення змазати поверхню шкіри навколо рани йодною спиртовою настойкою, накласти марлеву пов'язку.
4.Якщо поріз невеликий, то присипати його білим стрептоцидом або порошком іншого сульфаніламідного препарату, покрити стерильною марлею і забинтувати.
5.При серйозному порізі й сильній кровотечі викликати лікаря. До його приходу накласти джгут вище рани, покрити рану стерильною марлею.
6.При пораненні склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим
етиловим спиртом; виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється тільки навкруги, але
ні в якому разі не з глибини рани. Шкіру навколо рани обробляють йодною настойкою або розчином брильянтової зелені, перев'язують і
звертаються до лікаря.

 

V. Необхідні дії на випадок забруднення приміщень ртуттю та її сполуками


У зв'язку з тим, що останнім часом почастішали випадки забруднення ртуттю помешкань, навчально-виховних закладів, промислових приміщень та інших об'єктів, необхідно пам'ятати, що при виявленні забруднення ртуттю необхідно:
1.Забезпечити негайну евакуацію людей із забруднених приміщень.
2.Ізолювати забруднені приміщення від решти.
3.Організувати провітрювання забруднених приміщень.
4.Повідомити про випадок органи місцевого санітарного контролю й викликати спеціалізовану бригаду оперативно-рятувальної служби для проведення демеркуризації (комплекс робіт із збирання ртуті),
5.Винести із забруднених приміщень предмети, виготовлені з матеріалів, здатних вбирати пари ртуті: папір, нефарбоване дерево, пористий пластик і гума, тканина, шкіра, гіпс та ін.
6.По можливості організувати збір ртуті механічним способом та зберігати її у безпечному місці до прибуття спеціалізованої бригади ОРС. Механічний збір ртуті можна проводити самостійно на поверхні, що не має тріщин і щілин:
а)м'якою щіткою і металевим совком, збираючи кульки ртуті від країв
до центру розливу;
б)смужками вологого паперу, з подальшим їх зберіганням у
герметичній тарі.
УВАГА!
1. Некваліфіковані дії по збиранню ртуті можуть суттєво ускладнити подальше проведення демеркуризації!
2. Ртуть випаровується із-під шару води!
3. Пилосос, який використовувався для механічного збору ртуті, непридатний для подальшого використання і підлягає знищенню.

 

 

ІНСТРУКЦІЯ
з безпеки життєдіяльності
(Правила поводження з вибухонебезпечними знахідками)


При виявленні вибухонебезпечних та вогненебезпечних предметів категорично забороняється :
1. Торкатися снарядів, мін та інших вибухонебезпечних предметів і засобів імітації, які не розірвалися.
Про кожен снаряд, гранату, імітаційний заряд, що не розірвався, слід доповісти у військовий комісаріат в установленому порядку.
2. Заходити (заїжджати) на території де є снаряди, міни, бомби, запали та інші вибухонебезпечні предмети.
Ці ділянки мають бути позначені покажчиками і знаками з відповідними попереджувальними написами.
3. Проводити стрільбу різного виду патронами з навчальної і саморобної зброї.
4. Використовувати петарди без відповідної інструкції.
Необхідно бути особливо обережним в роботі з бензином, антифризом та іншими речовинами, які легко займаються чи є отруйними речовинами.

Не допускати миття рук, деталей та одягу вогненебезпечними рідинами.
У разі нещасного випадку слід обов'язково звернутися до медичної служби (за телефоном 03) або до дорослих.

 

ІНСТРУКЦІЯ
з техніки безпеки під час
користування витяжною шафою

 

І. Загальні положення


1.Для виконання завдання., що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, кабінет хімії та лаборантську забезпечують витяжними шафами.
2.Витяжні шафи, як правило, виготовляють з металевих конструкцій; склити їх бажано армованим склом.
Якщо витяжні шафи виготовлені з деревини, то їх з внутрішнього боку оббивають жерстю з азбестовою прокладкою на висоту не меншу ніж 0,5 м для захисту від полум'я пальників або електронагрівальних приладів.
3.Витяжні шафи обладнують верхніми й нижніми відсмоктувачами (вмикання відсмоктувачів регулюють залежно від густини газів і пари, що виділяються).
4.Витяжні пристрої розраховують так, щоб швидкість всмоктуваного повітря в переріз відкритих на 15-20 см стулок шафи була в межах 0,3-0,7 м/с. Під час роботи з органічними та іншими найбільш шкідливими речовинами швидкість повітря потрібно збільшити до 1,0-1,5 м/с у перерізі витяжної шафи.
5.Стулки витяжної шафи повинні відчинятися й зачинятися тільки у вертикальному напрямі. Щоб підтримувати стулки в потрібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції.
6.Всередині витяжні шафи обладнують електричним освітленням у вибухобезпечному виконанні. Електропроводка до світильників виконується відповідно до Правил улаштування електропроводок у вибухо-небезпечних приміщеннях. Перемикачі встановлюють поза шафою.
7.До витяжної шафи повинні бути підведені газ і вода. Парові крани встановлюють біля переднього борта шафи з таким розрахунком, щоб запобігти випадковому їх відчиненню.
8.Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сантехнічних підводок з метою захисту від корозії періодично покривають кислотостійким лаком або олійною фарбою.

II. Правила користування


1.Витяжну шафу вмикають не раніше ніж за 15 хв. до початку виконання завдання.
Стулки витяжної шафи під час виконання завдання мають бути максимально закритими (опущеними з невеликим зазором для тяги). Відкривати їх дозволяється тільки на час використання встановлених у шафі приладів або в разі іншої потреби на висоту, зручну для роботи, але не більшу як половина висоти отвору.
3.Підняті стулки на час виконання завдання. у витяжній шафі закріплюють за допомогою наявних для цього пристроїв.
4.Якщо витяжна шафа має кілька стулок, то ті, якими не користу¬ються, повинні бути зачиненими. Внаслідок порушення цього правила знижується ефективність роботи вентиляції.
5.Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і пари з витяжної шафи в приміщеннях кабінету, вентиляцію треба відрегулювати так, щоб у шафі утворювалося невелике розрідження.

 

 

 

 

ІНСТРУКЦІЯ
з техніки безпеки
при лабораторних заняттях
з використанням скляного посуду

 

І. Загальні положення


1. Під час практичних занять в кабінеті хімії з використанням скляного та хімічного посуду, приладів, скляних трубок та інших виробів зі скла внаслідок, а також неправильного поводження з ними трапляються нещасні випадки:
-хімічні опіки рук при необережному поводженні зі скляним посудом,
нагрітим до високої температури;
-механічні поранення рук і обличчя внаслідок розривання посудин або
приладів при порушенні правил використання виробів зі скла, що не
відповідають за своєю якістю умовам проведення реакції.

 

II. Вимоги безпеки перед занять


1.Установку або окремі частини, що перебувають під вакуумом, треба екранувати дротяним екраном; під час роботи обов'язково користуватися захисними окулярами.
2.У вакуумних установках і приладах застосовувати плоскодонний посуд не дозволяється.
3.Скляні посудини, призначені для роботи під вакуумом, заздалегідь випробовують на максимальне розрідження. Перед випробовуванням посудину треба обгорнути рушником або натягнути на неї металеву сітку. Такі самі заходи безпеки застосовують під час проведення фільтрування під розрідженням.
4. Щоб не порізати рук, кінці скляних трубок і паличок, що застосовуються для розмішування розчинів та інших цілей, повинні бути оплавлені.

 

III. Вимоги безпеки під час занять


1. Під час виконання завдання на установці зі скла, якщо є хоч невелика ймовірність аварії, розривання посудин тощо, обов'язково треба обгородити всю установку захисним екраном із оргскла, а найнебезпечніші ділянки установки - металевою сіткою або металевим кожухом.
2.Усі види механічної ймовірності термічної обробки скла треба виконувати з використанням захисних окулярів.
3.Посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертою
пробкою доти, доки вона не охолоне.
4.Переносячи посудини з гарячою рідиною, треба брати їх руками, захищеними рушником; велику посудину при цьому тримають однією рукою за дно, другою - за (шийку).
5.Для змішування або розбавлення речовин, з яких виділяється тепло, треба користуватися фарфоровим або термостійким хімічним посудом.
6.Великі хімічні склянки треба піднімати двома руками так, щоб відігнуті краї склянки спиралися на вказівні й великі пальці.
7.Щоб відкрити пробку в посудині, яку заїло, треба спочатку постукати по краях пробки знизу вгору дерев'яним молоточком. Якщо це не допомагає, потрібно обережно підігріти шийку посудини так, щоб не нагрілася пробка; нагрівати можна рушником, змоченим гарячою водою, обгорнувши ним шийку посудини, або над полум'ям спиртового пальника, безперервно обертаючи посудину навколо осі, не доторкаючись до полум'я. Не можна підігрівати посудину над відкритим полум'ям, якщо в посудині містяться легкозаймисті, вибухонебезпечні та отруйні речовини.
8. При складанні скляних приладів з'єднанням окремих їх частин за допомогою гумових трубок, а також при інших роботах із склом необхідно захищати руки рушником.
9.Забороняється користуватися скляним посудом або приладами, які мають хоча б невеликі тріщини, пошкодження.

 

IV. Вимоги безпеки після закінчення занять


1.Після закінчення занять з використанням скляного посуду учні повинні прибрати своє місце, результати дослідів злити у відповідний посуд, помити пробірки.
2.Після закінчення занять з використанням скляного посуду ретельно вимити руки з милом.

 

V. Вимоги безпеки в небезпечних ситуаціях


1. У випадку виявлення учнем тріщин та пошкоджень скляного посуду чи приладів учень повинен негайно повідомити про це вчителя.
2. При травмуванні учень повинен повідомити вчителя. Вчитель
надасть першу медичну допомогу, а при необхідності викличе швидку
допомогу за телефоном - 103.

 

 

ІНСТРУКЦІЯ

з безпечної поведінки
під час занять у кабінеті хімії


 

1. Загальні вимоги безпеки


1.1. До роботи в кабінет, чи лабораторію хімії (далі – кабінет), а також прилегле підсобне приміщення (далі – підсобка) допускаються учні (назва закладу) (далі – заклад), які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання з безпеки життєдіяльності, інструктажі з техніки безпеки про безпечні методи виконання навчально-практичних робіт
- вступний інструктаж (раз на рік перед початком навчальних занять в кабінеті хімії );
- первинний інструктаж (три рази на рік – на початку навчального року, перед зимовими канікулами та перед початком літніх канікул). Результати вступного та первинного інструктажів заносяться в спеціальний журнал, після проходження інструктажу повинен бути підпис вчителя, яки здійснював інструктаж та учнів (для учнів після 14 років).
- інструктажі з безпечного поводження в кабінеті хімії (раз на рік перед початком навчальних занять в кабінеті хімії );
- інструктаж з техніки безпеки по темі навчально-практичного заняття з використанням небезпечних матеріалів, чи проведення досліду (кожного разу перед проведенням навчально-практичного заняття з використанням небезпечних матеріалів, чи проведення досліду.
Результати інструктажів заносяться в класний журнал на сторінці реєстрації інструктажів, після проходження інструктажу повинен бути підпис вчителя, яки здійснював інструктаж та учнів (для учнів після 14 років).

1.2. Проведення інструктажів та перевірка знань з безпеки життєдіяльності та техніки безпеки здійснюється у межах навчальних програм і оформляється відповідно у журналах , де кожен учень ліцею ставить особистий підпис про проходження інструктажу.
1.3. Виконання даної інструкції є обов'язковим для всіх учнів закладу, які знаходяться в кабінеті хімії.
1.4. До загальних вимог техніки безпеки відносяться:
- сумлінне дотримання учнями правил особистої гігієни і санітарних норм на місці праці;
- проведення експериментів, тільки передбачених навчальними програмами.
- виконання лише тієї навчально-практичної роботи, яку доручив вчитель.

2. Вимоги безпеки перед початком занять


2.1. Учні Ліцею перед початком навчання чи навчально-практичних робіт в кабінеті хімії:
- одягнути спецодяг та застебнути його на всі ґудзики, а волосся сховати під головний убір.
- звільніти робоче місце від усіх непотрібних для проведення навчально-практичної-роботи предметів і матеріалів.
- перевірити наявність і надійність посуду, приладів, інструментів, матеріалів, необхідних для виконання завдання.
- розмістити прилади, матеріали, обладнання на своєму учбовому місці так, щоб запобігти їх паданню або перекиданню;
- перед виконанням навчально-практичної роботи необхідно уважно вивчити її зміст і хід виконання.
2.2 Щоб запобігти, під час проведення навчально-практичних робіт (дослідів), паданню скляних посудини (пробірок, колб) їх необхідно обережно закріплювати в лапках штативів.
2.3. Всі важкі прилади та обладнання повинно бути закріплене на лабораторних столах.
2.4. Забороняється починати виконувати завдання без дозволу вчителя.

3. Вимоги безпеки під час занять


3.1. Необхідно бути уважними і дисциплінованими, точно виконувати вказівки вчителя.
3.2. Користуючись спиртівкою, забороняється задувати полум'я, його треба гасити його, накриваючи спеціальним ковпачком.
3.3. Забороняється виймати із спиртівки після її запалювання пальник з ґнотом та запалювати одну спиртівку від іншої. Все це загрожує виникненням пожежі.
3.4. Нагріваючи рідини у пробірці, необхідно користуватися тільки спеціальним тримачем для пробірок, а не паперовою смужкою. Щоб уникнути отримання опіків заборонено спрямовувати отвір пробірки на себе та на оточуючих.
3.4. Користуючись кислотами або лугами необхідно наливати їх тільки у скляний посуд. Кислоту вливають у воду, а не навпаки.
3.6. При використанні порошкоподібних хімічних речовин необхідно набирати їх тільки спеціальною ложечкою (не металевою), не доторкаючись до порошків руками. Пам'ятайте, що багато з речовин, які можуть використовуватися у опитах є отруйними.
3.7. Усі рідини, що залишаються після проведення лабораторних занять з використанням хімічних речовин необхідно зливати у скляні чашки або склянки, спеціально виставлені з цією метою. Заборонено зливати їх у водопровідну раковину.
3.8. Необхідно обережно поводьтеся із скляним посудом. У випадках, якщо скляний посуд все-таки розіб'ється забороняється збирати осколки руками. Останні збираються шляхом змітання їх щіточкою у призначений для цього совок.
3.9. Для виконання завдання користуйтесь посудом, приладами і реактивами, які вам дав учитель (керівник навчально-практичних робіт). Брати посуд, реактиви з інших столів не дозволяється.
3.10. Хімічні речовини для досліду беріть точно в кількостях, передбачених методикою проведення досліду, або за вказівкою вчителя чи керівника навчально-практичних робіт.
3.11. Перед тим, як узяти реактив, необхідний для досліду, прочитайте етикетку на тарі (склянці, банці), щоб запобігти помилці.
3.12. Брати хімічні речовини безпосередньо (голими) руками забороняється. Використовуйте для цього фарфорові ложечки, совочки, шпателі.
3.13. Насипайте або наливайте реактиви над столом (сухі - над аркушем паперу, рідкі - над листом).
3.14. Забороняється зсипати просипаний і зливати розлитий реактив назад у тару, до основної кількості реактиву.
3.15. Категорично заборонено пробувати хімічні речовини на смак. Більшість з них є отруйними.
3.16. Необхідно усі роботи, пов'язані з виділенням газів і пари, проводити при справно діючій вентиляції.
3.17. При наливанні рідини, необхідно тримати посудину (колбу, пробірку) отвором від себе і не спрямовуйте її на оточуючих.
3.18. При нагріванні рідини, не дозволяється залишати їх без нагляду навіть на короткий час.
3.19. При розбавленні концентрованих кислот водою, необхідно обережно доливати до води кислоту, а не навпаки.
3.20. Під час усіх операцій з концентрованими кислотами й лугами необхідно обов'язково користуватися гумовими рукавицями й окулярами.
3.21. Нагрівання легкозаймистих і горючих органічних розчин проводиться тільки на водяній або повітряній бані.
3.22. Перед початком роботи з легкозаймистими і горючими розчинами вимикають усі пальники.
3.23. Під час роботи з розчинами, що пов'язана з їх нагріванням, заборонено залишати робоче місце без нагляду.
3.24. Необхідно виконувати правила користування газовими пальниками. Щоб запалити пальник, необхідно піднести запалений сірник до верхнього отвору пальника і відкрити газовий кран. Також необхідно стежити за. тим, щоб горіння було нормальним. Забороняється залишати ввімкнені газові пальники без нагляду.
3.25. Необхідно правильно нагрівати у пробірці розчини кислот, лугів та інших хімічних речовин (крім вогненебезпечних) над полум'ям спиртового або газового пальника. Нагрівання виконується дуже обережно. Нагрівання повинно виконуватися спочатку шляхом поступового нагрівання пробірки над полум'ям пальника і далі нагріванням над верхньою частиною полум'я. Забороняється доторкатись дном пробірки до ґнота спиртівки або кінця газового пальника, уникати утворення тріщин скла.
3.26. Необхідно уважно слухати пояснення і указівки вчителя. до навчального матеріалу, щодо проведення дослідів з використанням електричних схем
3.27. Не дозволяється включати самостійно (без дозволу вчителя) прилади, що використовують електричне живлення.
3.28. Не дозволяється переносити з місця на місце прилади і електричне устаткування та прилади.
3.29. Забороняється виймати термометри із пробірок із затверділою речовиною.
3.30. Необхідно уважно стежити за справністю усіх кріплень у приладах і пристроях.
3.31. Забороняється доторкатися до обертових частин обладнання і нахиляйтесь над ними.

4. Вимоги безпеки після закінчення занять


4.1. Після закінчення навчально-практичної роботи потрібно вимкнути джерело електроживлення, а потім розбрати електричну схему, яка використовувалась у досліді..
4.2. Прилади складають у відповідне для них місце.
4.3. миють скляний посуд з милом або порошком. Необхідно бути обережним при митті, посуд стає слизьким, і його легко впустити і розколоти;
4.4. ретельно вимийте руки з милом
4.5. прилади складають у відповідне для них місце.
4.6. Заборонено залишати учбове місце без дозволу вчителя.

5. Вимоги безпеки в небезпечних ситуаціях
5.1. При виявленні несправності в приладах, пристроях та обладнанні, що використовується при проведенні навчально-практичних роботах і які перебувають під напругою, негайно вимкніть джерело електроживлення.
5.2. При виявленні пожежі, порушенні норм техніки безпеки та травмуванні учасника навчально-виховного процесу негайно повідомте про це учителя (керівника навчально-практичних робіт).
ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ самостійно без дозволу вчителя усувати несправності в електричних мережах механізмах, які мають чистини, що обертаються та у електрообладнанні..
5.3.При опіках хімічними речовинами попечене місце заливається сильним струменем води протягом 10-15 хв. і потім накладається на нього пов'язку, змочену розчином соди (при опіках кислотами) чи розчином оцтової кислоти (при опіках лугами).

 

 

ІНСТРУКЦІЯ з техніки безпеки під час використання учнями лугів та кислот

 

  

І. Загальні положення


1.Виконуючи завдання з кислотами та їдкими лугами, треба пам'ятати, що невиконання правил поводження з ними призводить до сильних хімічних опіків.
З кислот найнебезпечнішими є концентровані нітратна та фторидна кислоти, що спричиняють дуже болючі пошкодження, які довго не заживають. Дуже небезпечна концентрована сульфатна кислота, особливо для очей. Важкість опіків кислотами і лугами значно підвищується, якщо ці реагенти нагріті.
2.Під час усіх операцій з концентрованими кислотами і лугами обов'язково користуйтеся гумовими рукавицями та захисними окулярами.
3.Основні кількості кислот та інших агресивних рідин повинні зберігатися в приміщенні, спеціально призначеному для цього.

 

II. Вимоги безпеки перед початком занять


1.Розливати кислоти та інші агресивні рідини з бутлів великої місткості у склянки треба за допомогою сифона, використовуючи як джерело тиску гумову грушу, ручний насос або кожну повітродувку.
2.Особливо обережно під тягою треба розливати концентровані кислоти: нітратну, хлоридну та інші димлячі речовини, а також аміак, щоб запобігти отруєнню.
3.Переносити склянки з реактивами треба в плетених кошичках або іншій тарі, що забезпечує зручне й безпечне транспортування.
4.Не можна переносити і навіть піднімати склянки з кислотами та іншими агресивними рідинами, взявши їх тільки за шийку посудини.
5.Доставлені в лаборантську реактиви розміщують у призначених для них місцях зберігання.
6.Не можна наливати гарячі або навіть теплі рідини в товстостінні посудини.
7.Великі шматки їдких лугів потрібно розколювати на дрібні кусочки в спеціально відведеному місці, користуючись захисними окулярами, рукавицями.

 

III. Вимоги безпеки під час занять


1.Розбавляючи концентровані кислоти водою, треба лити кислоту у воду, а не навпаки, постійно перемішуючи. Доливання води до концентрованої кислоти супроводжується сильним нагріванням і розбризкуванням рідини, що може призвести до опіків.
2.Для розбавлення концентрованих кислот і змішування речовин, що супроводжуються виділенням тепла, потрібно користуватися тільки тонкостінним хімічним або фарфоровим посудом.
3.Використовувати сульфатну кислоту в ексикаторі як водовбираючий засіб забороняється.
4.Розчиняти луги треба у фарфоровому посуді, повільно додаючи до води невеликі порції речовини при безперервному перемішуванні. Кусочки лугу треба брати тільки пінцетом або щипцями.

 

IV. Вимоги безпеки після закінчення занять


1.Відпрацьовані кислоти й луги слід збирати окремо в спеціально призначений посуд і зливати тільки після нейтралізації.
2.Розлиті випадково кислоти або розчини лугів збирати і зливати в місця за вказівкою вчителя.

V. Вимоги безпеки в небезпечних ситуаціях
1.Щоб уникнути опіків порожнини рота і отруєння, забороняється набирати розчини кислот і лугів у піпетку ротом. Для засмоктування цих речовин користуйтесь піпетками з пастами та гумовими грушами.
2.Розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізувати і після цього прибрати.
3.У випадку аварії, коли починає виділятись значна кількість отруйних газів і пари, треба негайно вивести учнів з приміщення і після цього приступити до ліквідації аварійного стану, користуючись проти¬газом та іншими захисними засобами.

 

 

 

 


1
2
3
4
5
6
7