Вивчення, корекція і навчання потребує від учителя - логопеда мультидисциплінарного підходу, різнобічної ґрунтовної підготовки з медичних, психологічних і спеціальних педагогічних наук.

Обов’язковими для вчителя-логопеда є гуманістичні цінності:

• повага до дитячої особистості;
• уявлення про дитину як про саме цінне;
• осмислення своєї ролі наставника і організатора, що забезпечує процес навчання дітей-логопатів.

Щоб ефективно впливати на загальний розвиток дітей-логопатів, стимулюючи, виправляючи й пом’якшуючи мовленнєві порушення, необхідно створювати особливі умови для навчання і виховання.

• Школа з інклюзивними формами навчання забезпечує: безбар’єрне фізичне середовище;
•  адаптує навчальні програми та плани, методи та форми навчання;
• залучає батьків до співпраці;
• співпрацює з фахівцями відповідно до різних освітніх потреб дітей;
• створює позитивну атмосферу у шкільному середовищі.

Отже, інклюзивне навчання передусім передбачає:

- перебування дитини з певними порушеннями в масовому загальноосвітньому класі, оволодіння нею знаннями, вміннями та навичками нарівні із здоровими однолітками;

- соціально-медико-педагогічний супровід дітей;

- забезпечення належних умов для навчання, виховання, корекційно-компенсаторної роботи (матеріально-технічне, кадрове, фінансове забезпечення) тощо.

Як на початковому етапі, так і протягом усієї роботи педагог учитель-логопед має:

 - вивчити анамнез, історію розвитку, причин порушень мовлення у дитини, бесіда з медичними працівниками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення;

- визначити пріоритетні корекційні, навчальні, виховні завдання, напрямки роботи;

- розробити індивідуальні корекційно-компенсаторні плани роботи для кожної дитини з урахуванням нозологій (порушень мовлення, слуху, зору, інтелекту, опорно-рухового апарату);

- адаптувати навчальні плани, програмовий матеріал, методи, форми навчання до індивідуальних освітніх потреб дітей;

- орієнтуватися на особистісний досвід, пізнавальні можливості конкретної дитини;

- розробляти різноманітні прийоми та засоби для сприяння загальному розвитку дітей;

- технічне, дидактичне забезпечення логопедичного кабінету;

- застосування на практиці інноваційних технологій логопедичного впливу;

- залучення ексклюзивних авторських методик у загальну систему корекційно-педагогічної роботи;

- реалізація методичних рекомендацій.

Вчитель-логопед зобов’язаний надавати необхідну і можливу допомогу, враховуючи індивідуальність і конкретність обставини. Він має усвідомити, що навчання дітей-логопатів за однією методикою малоефективне.

Успішне здійснення корекційної роботи залежить від співпраці вчителя -логопеда з вчителями. Ефективною є спільна форма роботи педагогічних працівників – бінарні уроки, бінарні заняття вчителя-логопеда з вчителем початкових класів, учителя-логопеда з психологом, соціальним працівником, вчителя-логопеда з музичним керівником, на яких одночасно реалізуються корекційні, навчальні, виховні завдання.

Логопед на своїх заняттях відпрацьовує з дітьми матеріал по вимові, звуковому аналізу, навчає елементам грамоти, одночасно знайомить дітей з певними лексико-граматичними категоріями.

Логопед скеровує роботу по розширенню, уточненню та активізації словникового запасу, засвоєнню граматичних категорій, розвитку зв'язного мовлення. Учитель-логопед допомагає вихователю або вчителю  підбирати мовленнєвий матеріал, який відповідає нормі звуковимови дітей з мовленнєвими  порушеннями, радить використовувати правильну з логопедичної позиції методичну та дитячу художню літературу, і мовленнєвий матеріал.